Текст песни, слова София Ротару - Пісня буде поміж нас


Вернуться в раздел текстов песен Софии Михайловны

Пролягла дорога вiд твоїх ворiт
До моїх вориiт, як струна.
То ж чому згубився мiй самотнiй слiд,
Знаю я одна, я одна.

Заспiв:
Зимна осiнь ще стежки листям не наркила,
Бо до тебе навеснi я повернусь, милий.
Мої руки ти вiзьмеш знову в свoї руки.
Й не розквiтне помiж нас жовтий квит розлуки.
Не ховай очей блакитний промiнь,
Заспiвай менi в останнiй раз.
Пiсню ту вiзьму собi на спонин,
Пiсня буде помiж нас.
Бо твiй голос, бо твiй голос - щедра повiнь.
Ти, мов колос, зелен колос, нею повен.
Жовтий лист спаде i виросте зелений,
А ти в пicнi будеш завжди бiля мене.

Як зiйдут снiги iз гiр потоками,
Ой глибокими, навеснi.
Забринить дорога та неспокоем,
Вдаленi тобi, вдаленi.

Заспiв:
Зимна осiнь ще стежки листям не наркила,
Бо до тебе навеснi я повернусь, милий.
Мої руки ти вiзьмеш знову в свoї руки.
Й не розквiтне помiж нас жовтий квит розлуки.
Не ховай очей блакитний промiнь,
Заспiвай менi в останнiй раз.
Пiсню ту вiзьму собi на спонин,
Пiсня буде помiж нас.
Бо твiй голос, бо твiй голос - щедра повiнь.
Ти, мов колос, зелен колос, нею повен.
Жовтий лист спаде i виросте зелений,
А ти в пicнi будеш завжди бiля мене.

Бо твiй голос, бо твiй голос - щедра повiнь.
Ти, мов колос, зелен колос, нею повен.
Жовтий лист спаде i виросте зелений,
А ти в пicнi будеш завжди бiля мене.